Завдяки актуалізованому міжнародному «книгообміну», зокрема і методом «підтасовування» перекладів зарубіжних письменників під ментальну рецептивну спроможність споживача, Україні, за часи Соборності, вдалося виховати сучасного, вже незалежного від ідеологічних догм, проте ще з певним відлунням пригніченості на тлі усвідомлення національної історії та індивідуальної соціокультурної позиції, нового юного читача. І хоча ефективний «книгообмін» на наших теренах відбувся із запізненням, приблизно в 50 років, порівняно із світом, однак він однозначно набув якісно пришвидшених обертів вже відразу після розпаду Радянського Союзу.
За останні десять років в Україні з’явилися переклади творів усіх провідних світових класиків дитячої літератури (з німецької це, наприклад, твори Еріха Кестнера, Міхаеля Енде, Пауля Маара, Отфріда Пройслера, Ренате Велш, Крістіне Нестлінгер, Корнелії Функе та ін.). Вони, поряд із класиками української дитячої літератури ХХ століття (Марко Вовчок, Ю. Федькович, І. Нечуй-Левицький, Олена Пчілка, І. Франко, Б. Грінченко, М. Коцюбинський, Леся Українка, В. Винниченко, О. Олесь та ін.) здійснили безпосередній вплив на формування в певному сенсі сучасного канону дитячої літератури в Україні, який репрезентує зародження нових культурних ідентичностей актуального сьогодення. Творцями сучасного українського канону літератури для дітей та юнацтва є Всеволод Нестайко, Володимир Рутківський, Галина Малик, Олександр Гаврош, Леся Воронина, Олександр Дерманський, Зірка Мензатюк, Андрій Кокотюха, Іван Андрусяк, Марина Павленко, Марина та Сергій Дяченки, Анатолій Качан, Ігор Січовик, Василь Голобородько, Сергій Гридін, Валентин Бердт, Оксана Кротюк, Оксана Лущевська та ін.
А з 2010 року українська дитяча література знову[1] потрапляє у щорічний Міжнародний каталог «Білі Круки», який, фактично, служить одним з основних «орієнтирів у світі дитячої та підліткової літератури і не лише представляє найкращі видання, а й визначає ключові тенденції для видавців, критиків, продавців книжок і, звісно ж, для маленьких читачів та їхніх батьків»[2]. У 2011р. представник Міжнародної молодіжної бібліотеки, дослідниця дитячої літератури Середньої та Східної Європи, – Каті Вібе, особисто взяла участь у науково-практичній конференції Міжнародного симпозіуму «Література. Діти. Час», який проводиться в Україні щорічно з 2010 року і набув мандрівної форми організації дослідників та експертів з дитячої літератури та промоції читання від Заходу до Сходу. І, дещо пізніше, у цьому ж році, у Німеччині, вийшла її наукова розвідка «Огляд актуальної літератури для дітей та юнацтва у Польщі, Росії, Словенії, Чехії, Україні, Угорщині», куди увійшли імена таких репрезентативних письменників для дітей та підлітків як Сашко Дерманський, Олександр Гаврош, Галина Малик, Наталка Сняданко, Іван Андрусяк, Любко Дереш, Леся Воронина, Зірка Мензатюк, а також і ілюстратори та найкращі українські видавництва[3].
Однак, незважаючи на досить розгорнутий перелік імен та жанрове різноманіття творів в огляді від Каті, які представляють українську дитячу літературу сьогодні, «Білі круки» орієнтують світ лише на Олени Комової «Піратські історії» – 2010; Василя Голобородька «Віршів повна рукавичка» –2011; Мар’яни Савки «Казка про Старого Лева», Романи Романишин та Андрія Лесіва «Рукавичка. Українська народна казка» – 2012, Івана Андрусяка «Вісім днів із життя Бурундука», Романи Романишин та Андрія Лесіва «Ріпка» (2013). З них у сховищі Міжнародної молодіжної бібліотеки у Мюнхені є доступними для читача «Казка про Старого Лева» Мар’яни Савки та «Вісім днів із життя Бурундука» Івана Андрусяка.
З переліку зрозуміло, що за жанром з репертуару сучасної української дитячої літератури на заході викликають інтерес переважно поетичні твори для малят в жанрі picturebook, незважаючи на те, що цими ж роками в Україні були визнані високохудожні прозові твори Олександра Гавроша[4], Володимира Рутківського[5], Сергія Гридіна[6], Сашка Дерманського[7], Лесі Ворониної[8] та ін.
Паралельно, в рекомендований репертуар книг у каталозі «Білі круки», входять щорічно переважно від 3 і більше варіантів літературних пропозицій від інших країн. Так, наприклад, сама Німеччина у 2010 році орієнтує читача на 36 нових найменувань, у 2011 – 28, 2012 – 22, 2013 – 26. За жанром – це переважно, окрім книжок-картинок для найменших та коротких оповідань, романи для дітей та великі за обсягом романи для підлітків (до 16 років) і чотири збірки поезії, серед яких осучаснене видання поезії Фрідріха Шіллера з нагоди його 250-ти річчя для дітей віком від 7 років під назвою «Буржуазія» (2009) і в ілюстративній пропозиції (частково у стилі коміксів) від Дженні Бросінскі, збірка поезій від Арне Раутенберг «Вітер розвіює тисячі капелюшків» (2010), Мартіна Шмітц-Кугля «Усі діти. Абетка шкідливої радості» (2011), Антонії Шнайдер «Картопля у пантофлі» (2011) для читача від 5 років.
Ключові теми за останні п’ять років, які переважають у німецькомовній актуальній прозі для дітей та юнацтва, – це: філософія, утопія, арешт, в’язниця, безробіття, бездомність (від Кірстен Бойє «Посередньо гарне життя. Дитяча книжка про бездомність» (2010) для дітей від 5-ти років); пригоди, перше кохання, дружба, творчість, історичні події (Анне Вооргове «Низовина» (2012), – роман у 434 сторінки про ІІ Світову війну, втечу та післявоєнне життя, авторка особисто презентувала в рамках Міжнародного проекту «Література. Діти. Час» Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва та ХХ Форуму видавців у Львові у 2013 році); фантазія, уява, Іншість, права людини, стосунки батька-сина (Олівер Паутш «Злам» (2009) для підлітків, особливо хлопців від 13 років); освіта, темні сторони життя, пошук ідентичності, «діскавері», дівчатка au-pair, математика, сімейні відносини, проблеми інтеграції, втеча з дому (підлітки), особистість, автобіографія, біографія, захист довкілля, природні ресурси, соціальний захист, глобалізація, рай, біблійні історії, розлучення батьків, прийомні батьки, відповідальність (міф від Тобіаса Крейтші «Як Ківі втратив свої крила» (2010) для дітей від 4-х років); контраст, відчуття, толерантність, турбота, віртуальна реальність, штучний розум, влада, маніпуляція, смерть, подорож, старіння, спорт, страх, небезпека, нові починання, щастя, музика, любов, вірність, Голокост, звірі, конфлікт поколінь, диктатура, протест дітей, дистопія, самореалізація, емансипація («Фрерку, ти карлику!» (2011) Фіна-Олє Гайнріха для дітей, віком від 5-ти років. Презентація книжки в Україні відбулася у 2012 році в рамках Міжнародного проекту «Література. Діти. Час» за участю автора); школа, вчитель, поведінка, нігілізм, гроші, наркотики, Голокост, концтабори, герої, неспроможність, мати-одиночка, депресія, геній, самотність, еміграція, телепатія, втрата, буденність, самоусвідомлення, кураж («Ріта. Дівчинка у червоній шапочці для плавання» Гайнца Яніша, – молодого дитячого письменника, який одним із перших, разом із австрійською письменницею Ренате Велш (класиком), взяв участь у масштабному Міжнародному симпозіумі дослідників дитячої літератури у Львові у 2007 р., представивши, таким чином, сучасну німецькомовну прозу для дітей від 4-х років в Україні); командний дух, місто, сільське життя («Корабель у дереві. Літня пригода» Юти Ріхтер, дуже неординарної дитячої письменниці Німеччини, також учасниці авторських читань у 2007 р. у Львові в рамках Симпозіуму); расизм, імперіалізм, сексуальне насилля у сім’ї (адолесцентний роман «Червона шапочка плаче» (2009) Беати Терези Ганіки); викрадення дітей (Агнес Гаммер «Серце, бийся!» (2009); втрата соціального статусу («Па-па, Берлін» (2009) від Петри Каш); канікули.
Аналіз книжкової пропозиції сьогодні засвідчує, що українська дитяча література (особливо проза), незважаючи на свій якісний ріст, все ще не представляє собою великої цінності для світу. З однієї сторони, це, звичайно, проблема перекладів в умовах соціо-політичної та економічної кризи сьогодні в Україні, але з іншої, – це питання індивідуалізації особистості, яке, як влучно зауважує Володимир Чернишенко у статті «Привид комунізму в дитячій літературі»[9] (ЛітАкцент), ще не посіло твердого місця у ментальності пострадянського світу на відміну від іншого.
Тепер стає, відповідно, зрозуміліше чому західний світ орієнтує свого читача переважно на українську дитячу поезію, здебільшого представлену у чудових ілюстраціях українських художників. Так, вже цього року Україна, завдяки надзвичайно високохудожньому рівню ілюстрацій студії «Аґрафка» вперше отримала світову нагороду в номінації Opera Prima конкурсу Bologna Ragazzi Award 2014 за книжку «Зірки і макові зернята».
Винятком, щоправда, є проза Галини Малик «Злочинці з паралельного світу» та Сашка Дерманського «Вужик Онисько», представлені у 2013 р. в межах Європейського дитячого ярмарку у м. Заарбрюкен, Німеччина, а також прозовий проект «Видавництва Старого Лева» та ГО «Трансліт» «Мама по-скайпу», куди увійшли короткі оповідання провідних українських дитячих письменників і вперше були перекладені та видані німецькою мовою у відповідності до ментальної та культурної рецептивної спроможності західного читача та репрезентовані в рамках Лейпцігського книжкового ярмарку також у 2013 р.
Розвиток глобальної культури з переплетенням різних світових економічних систем, який супроводжується та обслуговується новими медіями та іншими сучасними комунікативними та інформаційними технологіями, розвал політичних кордонів, зростаюча добровільна мобільність індивідуумів, а також переселення народів, спричинені війною, бідністю або ж політичними репресіями, відкриває дедалі ширший простір мультикультурного комунікування, забезпечує урізноманітнення тем, конфліктів і спричинює зародження нових культурних ідентичностей у кожній окремій нації, переплетення яких і реалізовує сучасний міжнародний канон дитячої літератури.
Згідно міжнародного канону дитячої літератури, який вже очевидно відрізняється від т.зв. «шкільного» канону, де книга є домінуючим інструментом педагогічного виховання, світові критики орієнтують читача на виключно комунікативні твори, спеціально написані для дитячого читача. Аналізуючи «орієнтири», бачимо, що сучасний канон дитячої літератури передбачає реалізацію таких трьох критеріїв: інтернаціональність, інтеграція у дитячу літературу усіх жанрів, відкритість до сучасності, як продовження традиційного канону. Канон сучасної літератури для дітей та юнацтва є активним, оскільки в поточному процесі оцінки сьогодні з боку літературознавців, критиків та й самих споживачів-читачів, деякі твори можуть підлягати деканонізації, а деякі можуть навпаки оновлено входити у його актуальний корпус.
Але, щоб Україні справді вийти на достойний міжнародний ринок у дитячій книгоіндустрії, очевидно, що потрібно розширити літературознавчу та критичну полеміку навколо питання канонізації літератури для дітей та юнацтва сьогодні та визначити місце творам українських дитячих письменників в рамках світових орієнтирів, зрештою як і розширити тематичний репертуар самим українським письменникам на відповідному художньому рівні. Двері для України сьогодні є відкритими у світ. І дедалі більше світових літературознавців та видавців звертають увагу на українську дитячу літературу і шукають, відповідно, точок доступу до неї як через переклади, так і через відповідну критику з боку вітчизняних дослідників, представлену англійською мовою, якої нам сьогодні насправді дуже бракує. Яким чином активізувати цей процес? – Запрошуємо до дискусій з приводу сучасного канону дитячої літератури в рамках VМіжнародного симпозіуму «Література. Діти. Час», який Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва організовує цього року спільно з Чорноморським державним університетом імені Петра Могили (м. Миколаїв, Україна) 1- 5 червня.
Інформативний лист-запрошення на конференцію додаємо:
П’ЯТИЙ МІЖНАРОДНИЙ СИМПОЗІУМ «ЛІТЕРАТУРА. ДІТИ. ЧАС»
П’ЯТИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ДЛЯ ДІТЕЙ «ДИВОКРАЙ»
1 – 5 червня 2014 року
Міжнародна конференція «Література для дітей та юнацтва в мультикультурному світі»
2 – 4 червня 2014 року
Конференція проводиться Чорноморським державним університетом імені Петра Могили (м. Миколаїв, Україна) та Центром дослідження літератури для дітей та юнацтва (м. Львів, Україна). Конференція є частиною програми п’ятого міжнародного симпозіуму «Література. Діти. Час». і відбуватиметься за наступними секціями:
- Література для дітей та юнацтва в контексті мультикультуралізму
- Постколоніальні перспективи у літературних студіях для дітей та юнацтва
- Гендерні студії та література для дітей та юнацтва
- Література для дітей та юнацтва і ідеологія
- Канон та проблема ідентичності в літературі для дітей та юнацтва
- Література для дітей та юнацтва і інтермедіальність
- Дитяча література в ситуації білінгвізму та плюралізму
- Ілюстрування книг для дітей та юнацтва
- Етичні аспекти літератури для дітей та юнацтва
- Книги для дітей та юнацтва як товар
- Використання літератури для дітей та юнацтва в комерційних цілях
- Кітч і література для дітей та юнацтва
- Література для дітей в інтернет просторі.
Під час роботи конференції відбудеться засідання круглого столу: національна промоція читання «Вся Україна ЧИТАЄ ДІТЯМ! ВСЯ Європа ЧИТАЄ ДІТЯМ»
Робочими мовами конференції є українська, російська, польська, німецька та англійська.
Реєстраційний внесок для учасників становить 250 гривень (для громадян колишнього СРСР) та 50 євро (для учасників з інших країн), який включає в себе кофе-паузу, обіди та екскурсії визначними пам’ятками Миколаївщини. Реєстраційний внесок вноситься учасниками безпосередньо під час реєстрації. Витрати на проїзд та проживання покриваються за кошт учасників конференції.
Додаткова інформація
Усний виступ не повинен перевищувати 20 хвилин. Матеріали конференції будуть опубліковані у науковому збірнику «Вісник Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва «Література. Діти. Час» №5 і «Наукові праці: Науково-методичний журнал. – Філологія. Літературознавство» ЧДУ ім. П. Могили». № 1-05/5)». Роботи учасників, які очно не беруть участь в конференції, до друку прийматися не будуть.
Тези доповідей (до 200 слів) повинні бути надісланні до 1-го травня 2014. Учасники конференції мають надати також наступну інформацію:
- Тема виступу;
- Прізвище, ім’я, по-батькові, вчений ступінь;
- Назву навчального закладу;
- Коло наукових інтересів;
- Поштову адресу, номер телефону, електронну адресу.
Тези до конференції та особисті дані надсилаються керівнику підрозділу Всеукраїнського центру дослідження літератури для дітей та юнацтва в м. Івано-Франківськ к. філ.. н. Тетяні Качак: електронна адреса: tatjana-kachak@rambler.ru; номери телефонів: 0038 067 8705724, 0038 099 0475972
Вимоги до оформлення
Матеріал подається до друку згідно з такими умовами: всі файли представлені у вигляді документа Word, Times New Roman, кегль -14, інтервал – 1,5, поля – 2 см. Матеріал, включаючи текст, малюнки та таблиці, але не враховуючи посилання, не повинен перевищувати 20 000 знаків з пробілами; анотація, подається англійською мовою і становить 400 знаків не враховуючи ключові слова. Список літератури подається в кінці статті в алфавітному порядку, починаючи з джерел, представлених кирилицею, потім латиницею; посилання в тексті подаються в квадратних дужках, причому перша цифра позначає номер джерела в списку літератури, друга – це номер сторінки. ( Зразок: [12, с. 45-46], [9, с. 24]).
Кінцевий термін подачі тез: 1 квітня 2014
Повідомлення про прийняття: 10 квітня, 2014
Керівники проекту:
д. філол. н., проф. Пронкевич О. В. (oleksandrpronkevych@yahoo.com)
к. філ. н., доц. Баран У. С. (Гнідець) (urccyl.new@gmail.com )
[1] До 1992 р. «Білі Круки» подають лише загальну рубрику «Радянський Союз»
У 1992 р. вперше каталог орієнтує світ на дитячу літературу України: ЇЇ представляють Борис Іванов «Кок-кок, молоток» та Василь Королів-Старий «Нечиста сила. Казки» Видавництва «Веселка»
У 1995 р. «Білі круки» відзначають історичне видання для підлітків французького письменника Муріеля Перніна (Muriel Pernin “Famine: The weapon of tyrants”), у якому автор проводить паралелі та ілюструє Голодомор в Україні 1931-33 рр. як цільове винищення українства на Сході України радянською владою та антигуманітарний тираністичний проект у Косово у 1993 р.
У 1997 р. ми знову бачимо Україну у переліку орієнтирів, але її представляє на цей раз російськомовний тритомник одесита, математика, новеліста та філософа Віктора Кротова «Волшебный возок»
У 2001 р. вперше у каталозі зявляється ілюстрована Володимиром Голозубовим та видана видавництвом «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» у 1997. українська народна казка «Рукавичка».
У 2002 р. видавництво ««А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» представляє у каталозі відразу 3 ілюстровані дитячі книжки: «Снігова королева» Ганса Крістіана Андерсена, «Песик та його місячні друзі» Георгія Химича, «Козак Петро Мамарига» Миколи Вінграновського.
У 2005 р. до каталогу «Білі круки» входять ілюстровані Владиславом Єрком британські рицарські казки «Казки туманного Альбіону» в-ва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»
[2] http://www.barabooka.com.ua/mizhnarodnij-katalog-bili-kruki/
[3]http://www.bosch-stiftung.de/content/language1/downloads/Studie_Kinder_Jugendliteratur_MOE.pd
[4] Дипломант конкурсу «Коронація слова» 2010 року у номінації «Романи» за твір «Галуна-Лалуна» та дипломант «Коронації слова» 2013 року у номінації “Дитяча проза” за роман «Розбійник Пинтя у Заклятому місті” (“Закляте місто”).
[5] У 2011 році Володимир Рутківський став лауреатом премії «Книга року Бі-Бі-Сі» за двотомний історичний роман «Сині Води».
2012 року Володимир Рутківський став лауреатом Шевченківської премії і переміг у номінації «література» за історичну трилогію для дітей «Джури» («Джури козака Швайки», «Джури-характерники», «Джури і підводний човен», 2007—2010 рр.).
У 2013 році кінопроект за романом Володимира Рутківського «Сторожова застава» переміг у 5-му конкурсі Державного агентства з питань кіно.
[6] У 2013 році Сергій Гридін став лауреатом премії «Книга року Бі-Бі-Сі» за підлітковий роман «Не такий».
[7] Книжка «Чудове чудовисько в Країні жаховиськ» Сашка Дерманського здобула перемогу рейтингу «Книжка року»-2010 в номінації «Дитяче свято».
[8] Леся Воронина була відзначена першою премія Національного конкурсу «Найкраща книга України 2009», за книжку «Сни Ганса-Християна», а у 2010 р. – дипломант Міжнародного літературного конкурсу романів, кіносценаріїв і п’єс «Коронація слова – 2010» за роман «У пошуках Оґопоґо”.