Свого часу в книжці „Зелені пагорби Африки” Ернест Хемінгуей написав: „Уся сучасна американська література вийшла з однієї книжки Марка Твена, яка називається „Гекльберрі Фінн”. Підставою для такого ствердження було відкриття Твеном нового героя – підлітка, носія „наївної” дитячої свідомості. Гек Фінн став першим хлопчиком-протагоністом та оповідачем, якому було надане право висловлюватись природною дитячою мовою, зі всіма її діалектизмами, сленгом, деколи нецензурними висловами.
Гекове просторіччя (англ. vernacular) не лише зламало стереотипи зображення підлітка, а й стало маніфестом вивільнення образу дитини зі штучних конструкцій в американській літературі. За Геком послідувало наступне покоління всесвітньо відомих дітей-літературних героїв, які стали американською класикою: Скаут Фінч – героїня твору Харпер Лі To Kill a Mockingbird («Вбити пересмішника»), Холден Колфілд – «іконічний» тинейджер, оповідач твору The Cather in the Rye («Над прірвою в житі») Дж. Д. Селінджера, Мік Келлі – героїня Карсон МакКаллерс Heart is a Lonely Hunter («Серце – самотній мисливець») та інші. Саме мовне новаторство Твена не залишає сумніву в правоті ствердження Хемінгуея і навіть дозволяє мені набратися сміливості і зробити невеличке уточнення, що насамперед дитяча американська література завдячує Марку Твену появою справжніх дітей, в яких впізнає себе юний читач як у Сполучених Штатах, так і за їх межами, включаючи українських читачів.
Якщо для американської дитячої літератури кінець 19 століття став переломним етапом для появи природних образів дитини в текстах, то що ж відбувається зараз в українській дитячій літературі? Як я переконалася, прочитавши ряд дитячих книжок, виданих в Україні за останні п’ять років, вишуканість прози і літературність мови – невід’ємна частина більшості дитячих творів українською мовою, як вітчизняних письменників, так і перекладних. Але чи розмовляють такою мовою сучасні українські діти? Без сумніву, мова Федька-халамидника відрізняється від мови українського підлітка 21 століття. На жаль, ця різниця в часі й лексиці не завжди береться до уваги сучасними українськими письменниками та перекладачами, і їхні літературні герої в результаті розмовляють по мобільному телефону мовою українських класиків. Це призводить до створення Федька з айподом і сторінкою на фейсбуці, іншими словами, такого собі «шевченківського тинейджера». Обравши таке стилістично абсурдне словосполучення, я хочу підкреслити важливість вибору письменниками природної сучасної дитячої мови для їхніх літературних героїв, а не вишуканих чи рідко вживаних слів, які не сприйматиме пересічна дитина. (Я розумію, що читач очікує від мене прикладів, що проілюструють мою тезу. Однак свідомо не наводжу їх, оскільки сумніваюся, наскільки етично буде критикувати в даному контексті конкретних авторів). Виправданням такої невідповідності є, звичайно, бажання українських літераторів захистити автентичність української мови, очистити від русизмів, діалектизмів, жаргону, а також, не без власних амбіцій, досягнути вершин української літератури. Та хіба не тому твори, на які рівняється багато авторів, здобули таке визнання, що передали дух своєї епохи, показали типову природну людину (дитину) свого часу, і все це завдяки словам!
Чи маємо ми українського Марка Твена? Як відправну точку відкриття природного підлітка в українській дитячій літературі – може й ні. Та це не заважає нам розпізнати актуальність Твенових літературних героїв та їх послідовників для дитячої літератури будь-якою мовою. Вміння переказати дитячий світ словами, які ми щодня чуємо від дітей, звичайних простих дітей, які може не є начитаними цінителями поезії, чи вишуканої прози, але, без сумніву, оцінять книжку, в якій знайдуть себе. Хіба не для них ми пишемо, перекладаємо, видаємо дитячу літературу українською мовою?
Альона Ярова – випускниця Факультету іноземних мов ЛНУ ім. І.Франка (м. Львів) та Факультету освіти за напрямом «Критичні підходи до дитячої літератури» Кембридзького університету (Великобританія). На даний час аспірантка Факультету мистецтва, освіти та комунікацій Технологічного Університету Лулео (Швеція). Вивчає та викладає дитячу літературу.